Хто допоможе самотнім і безнадійно хворим?

 

Хто допоможе самотнім і безнадійно хворим?

Щороку в Україні помирають сімсот тисяч осіб. Із них близько вісім десяти тисяч – люди, хворі на рак. Щоб зменшити фізичний і моральний біль безнадійно хворим, в Україні треба збільшувати кількість центрів паліативної та хоспісної допомоги. Враховуючи те, що тільки десять відсотків запоріжців помирають у лікарнях, а решта – де доведеться, для нашого міста ця проблема є вкрай актуальною. Більш детально її розглянули на прес-конференції, що відбулася в Запорізькому медичному коледжі. У ній взяв участь голова Всеукраїнської громадської організації “Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги” Василь Князевич, а також начальник управління охорони здоров’я Запорізької облдержадміністрації Наталя Мотовиця.

 

Недавно я відвідав благочинну установу “Хоспіс Архангела Михаїла”, що розташований на території Запорізької центральної міської лікарні №10 Орджонікідзевського району. Після цього у мене склалося враження, що люди не думають про те, що рано чи пізно смерть приходить до кожного. Одне я можу сказати точно. Без допомоги заможних людей, священнослужителів і представників громадських організацій ми не в силах змінити ситуацію на краще, – зауважив Василь Князевич. – У Запоріжжі має бути не менше шести-восьми хоспісів. Кожен із цих закладів розрахований на 25 місць. Якщо в Європі одному хворому допомагають одна-дві медсестри, то в нас частіш за все виходить так, що кілька фахівців обслуговують двадцять, а то й більше пацієнтів. У жовтні цього року розпочнеться фахова підготовка спеціалістів, які працюватимуть у таких установах.

 

Зараз у єдиній в Запоріжжі благочинній організації, де надають хоспісну допомогу – “Хоспіс Архангела Михаїла”, перебувають двадцять осіб. Здебільшого, це люди, хворі на рак, а також ті, які перенесли інсульти. З пацієнтами працюють шістнадцять медиків. Однак для цілодобової допомоги цієї кількості спеціалістів замало.

Під вечір буває так, що дві медсестри надають допомогу одразу двадцятьом пацієнтам, – розповів директор хоспісу Володимир Гальчинський. – Щоб хоч якось вирішити цю проблему, ми повинні жити ідеєю хоспісної допомоги. Тим паче, що в Запоріжжі чимало самотніх людей, які змушені помирати на вокзалах або на вулицях просто неба.

Зараз в Україні розробляють державну програму хоспісної допомоги. На неї піде чимало коштів. Однак, як зазначив Василь Князевич, у кожному місті нашої держави живуть по дві-три заможні особи, для яких ці гроші нічого не значать. Тільки спільними коштами багатих людей, влади та громадських організацій проблема надання в Україні хоспісної допомоги зрушиться з місця.

Інна Лехман

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>