На зібрані в День Святого Миколая пожертви пацієнтам паліативного відділення Київської міської клінічної лікарні №10 придбали солодощі та засоби гігієни

Півтисячі гривень за декілька годин – такий підсумок благодійної акції, яка відбулася 19 грудня з ініціативи «Ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги», зі збору коштів на подарунки невиліковно хворим людям,. Молоді дівчата у костюмах Ангелів не тільки привертали увагу пересічних громадян, а й заохочували їх подарувати святковий настрій людям, у яких практично не залишилося надії на майбутнє.

Попри те, стверджують організатори, що дехто вперше почув про хоспіси, пожертвувати декілька гривень тим, хто перебуває на межі життя і смерті, зголошувалися всі. «Здебільшого перехожі не лише давали гроші, а й слухали коротку лекцію на тему паліативної допомоги», – каже учасниця благодійної акції Аня. Виконавчий директор Всеукраїнської громадської організації «Ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги» Леся Брацюнь додає: «Лише протягом двох годин нам вдалося зібрати майже 500 гривень. Процес не можна було назвати легким, оскільки люди не дуже добре розуміли, на що збираються кошти, адже хоспіс дотепер для багатьох залишається доволі незрозумілим словом в лексиконі. Утім, після короткого пояснення, люди охоче відгукувалися на наші прохання. Тому ми зробили висновки, що українці є надзвичайно милосердними, вміють проявляти глибоку довіру і розуміння, готові пожертвувати щось від себе і стати благодійниками для важливих потреб суспільства».

На зібрані від небайдужих киян та гостей столиці кошти Ліга закупила для 70-ти пацієнтів паліативного відділення Київської міської клінічної лікарні № 10 пряники, мандарини і памперси. А волонтери повішали на кожні двері новорічні дзвіночки – аби у похмурих стінах останнього притулку обов’язково поселився дух свята, добра і співчуття. Упродовж двох годин організатори акції розносили хворим передновірічні подарунки, яким пацієнти щиро раділи. Дехто одразу просив дівчат-Ангелів почистити мандаринку, оскільки не у всіх навіть на це вистачає сил. «Коли ти бачиш людей, які тобі раді, щасливі, які, як діти, вихоплюють принесену мандаринку чи пряник, лише тоді сповна відчуваєш, наскільки твій вчинок потрібний, і від цього на душі стає тільки радісно», – каже волонтер Інна.

«З одного боку склалося гнітюче і сумне враження – від нелюдських умов, в яких доживають свої останні дні старенькі, невиліковно хворі люди. З іншого – надзвичайно світле і позитивне, оскільки наполегливість, небайдужість і жертовність наших громадян вселяють віру, що скоро все обов’язково зміниться на краще, що це тимчасове явище і проблема, яку спільними зусиллям все ж можна вирішити», – підсумувала Леся Брацюнь.  

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>