Якість життя для невиліковно хворих

«Якість життя» – це показник загального благополуччя людини, яка є ширшою, ніж чисто матеріальна забезпеченість.  Якість життя може залежати, наприклад, від стану здоров’я, вмісту вирішуваних проблем, свободи від стресів і надмірної заклопотаності, організованості дозвілля, рівня освіти, доступу до культурної спадщини.

Характер і напрямок роботи з вмираючим від невиліковної хвороби або унаслідок старості залежать від фізичного стану і особливостей його особи, а також від емоційної настроєності, світогляду і інших обставин.

Головна психологічна мішень, на яку націлені психо-коректувальні дії, що завжди слід враховувати при спілкуванні з термінальним хворим, — це страх пацієнта перед встановленням лікарями «смертельного» діагнозу (рак, СНІД), виснажливими болями, а також самою смертю.

Коли вичерпані можливості патогенетичного лікування основного захворювання, для полегшення страждань хворого вдаються до симптоматичного, паліативного лікування. Під паліативним лікуванням (лат. palliatus — покритий плащем) розуміють вживання ліків, засобів і методів, які приносять тимчасове полегшення, але не виліковують хворобу. Головною його метою є створення максимально можливого комфорту для хворого, поліпшення якості його життя.

Особливо це важливо для хворих, що перебувають на кінцевих стадіях тяжкого захворювання (наприклад, онкологічного захворювання). Головним тут є не лише продовження життя, але і створення умов для того, щоб життя, що залишилося, для хворого було комфортабельнішим і значимішим.

Велике значення має залучення родичів до емоційної підтримки хворого. Лікарі повинні враховувати індивідуальну систему сім’ї і родинних стосунків. Слід уникати дуже великого інформування сім’ї про стан хворого з одночасним мінімальним поінформуванням самого хворого. Бажано, щоб хворий і родичі знаходилися на приблизно однаковому рівні володіння інформацією про хворобу — це сприяє більшій консолідації сім’ї, мобілізації резервів.

Організаційними формами для проведення паліативного лікування є хоспіси, спеціалізовані відділення або центри для лікування хворих СНІДОМ, геронтоло-гічні відділення в багатопрофільних або психіатричних лікарнях. Хоспісна служба зазвичай орієнтована на допомогу інкурабельним онкологічним хворим,  їхнім родичам і близьким. Програма дій в хоспісі розрахована, в першу чергу, на паліативний догляд за хворими, знеболення, надання психологічної підтримки.

Наукові матеріали:

«Використання великих доз морфіну у хоспісних закладах. Дослідження бази даних пацієнтів, їх характеристик та вплив на прогноз життя», здійснений за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» український переклад статті, яку підготували фахівці хоспісу “Тель-Хашомер” і Університету Тель-Авіва (Ізраїль).

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>